КОКАИН Перу Грязи

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Пиздец, братаны! Вот расскажу, как я шмалялась купила закладки, вжарилась, гуляла три дня по барам и держалась на плаву на этом диповском шуге. Это было охуенно!

Началось все с того, что у меня отперлись деньги. Бабки были не сильно большие, но с точки зрения наркоманов, это было легкой руки. Я решила отпраздновать это событие и взять весьма привлекательную долю закладок для хорошего гнусного кайфа. Без шуга конечно не обошлось, но меня это не пугало, я была готова.

Поехала я к своему постоянному поставщику, парню по кличке Гришка, он всегда знал, как доставить мне самый няшный товар. За ним тянулись слухи в нашем пацанском сообществе, что он продаёт не только гашиш, амфетамин и герычик, но и закладки, так что шансы были.

Я подошла к этому ушлёпку торговцу со своим длинным списком желаемых дряней и он сразу же вытащил несколько пакетиков с закладками. Блин, какие они были красивые! Глядя на них, я уже представляла себя в том состоянии, в котором они меня окунут.

Однако, я не могла просто так вжариться на наркоту, нужно было найти себе компанию. И мне повезло, я забухала с братишками вечером и они были настроены на такое же рискованное шоу, как и я.

Вечерний бомж-пикет, у которого мы пытались спросить дорогу до ближайшего бара, привел нас к шикарному, стеклянному зданию с яркой надписью "Клабничка". Я кайфовала от сознания, что смогу там приварить кайфа в полную катушку.

Войдя внутрь, я сразу же заметила кучу странных персонажей, сидящих за барной стойкой. Бобры, лисы, коты - все здесь были, но я была слишком пошуганная уставшая, чтобы думать об этом. Решив не париться, я сказала парню, чтобы он закинул мне на долю закладку.

Он достал свою коробку, из которой я смогла выбрать главную пулю для своего незабываемого путешествия. Я выбрала красавчика, глядя на него, я уже предвкушала, как мои глазки будут сиять и я буду испытывать самый взрывной гоночный кайф.

Проглотила я этот колотушечный шедевр, и ощутила, как он протекает через все мое тело. Он даёт мне силу и энергию, я готова гнаться за каждым ощущением, которое оно дает.

Первый бар, второй, третий... Все они становились моими домами на эти 3 дня моего путешествия. Там я встречала гоpлотушечных интересных персонажей, делающих мои грязные фантазии реальностью. Мы с ними устраивали соревнования по количеству вжаренного амфетамина, пытаясь показать друг другу, кто круче.

И тут однажды я попыталась приварить кайфа больше, чем когда-либо раньше. Я смотрела на эту черную нить героина, представляла, как она растворяется в игле, и засовывала её в свою жилку. Это был самый кайфовый момент во всей моей наркоманской жизни, и я погрузилась в глубины своей зависимости еще больше.

Три дня прошли слишком быстро, и хотя это было очень круто, я понимала, что моя жизнь плавно сползает в пропасть. Ништяк! Но я не склонна отступать. Я готова продолжать идти по этому опасному пути, даже если это означает, что в конце меня ждет самая страшная и печальная дорога.

Я пишу этот текст, стараясь передать вам всю глубину того, что я чувствую. Возможно, у вас это вызовет шуг и непонимание, но это моя реальность и я принимаю ее такой, какая она есть.

В общем, друзья, скоро я снова буду готова взять дань от наркотиков. Гоню ту химию, до дна! Помните, что жизнь - это самый охуенный наркотик, и пока она есть, стоит с ней бороться и получать от нее все, что только можно!